БРИНЬ — село, центр
сільської Ради, розкинулося на лівому березі річки Лукви, за
В селі розміщено бригаду колгоспу ім. Мічуріна,
яка спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур та
розведенні молочно-м'ясної худоби.
В селі є восьмирічна школа, медпункт, клуб з
кіноустановкою, 2 бібліотеки, магазин, ощадкаса, філія
зв'язку, дитячі ясла.
Село відоме з другої половини XVIII століття.
На території села досліджено кілька поховань культури карпатських курганів IV— V ст. ст. та городище часів Київської Русі. Поблизу Сапогова знайдено бронзовий водолій Xl — XIII століть.
Назва села - Бринь – є дуже загадковою. Існує декілька версій походження назви села:
Від дієслова „бриніти”, яке означало:
а) гудіння бджіл, що у великій кількості водилися у навколишніх лісах;
б) передзвін молотів у кузнях;
в) брязкіт мечів у боях.
2. Від прізвиська Бриньк, що належало засновникові або першому власникові села.
3. Від старослов’янізму „дебринь” , який із часом трансформувався у топонім Бринь. Найбільш імовірною є остання версія. Її підтверджує той факт, що територія с.Бринь поорана багатьма потоками, ярами, які були покриті могутніми лісами, трясовинами. Це утворювало непрохідні дебрі, що й було підставою дати селу назву Бринь.
Приблизна дата заснування села - 1653 р.
В історичних документах про парафіяльну школу с.Бринь вперше згадується в 1858р. Приблизно в 70-х роках ХІХ ст. було відкрито народну школу. У 1906р. Бринська школа стала навчальним закладом з викладанням українською мовою. Розквіту набула школа у 1910р., коли директором і вчителем став Ю.Припхан, щирий патріот України.
В 1950 р. вона стала семирічною, а через деякий час – восьмирічною. Нова двоповерхова школа с.Бринь побудована в 1986р. В 2000р. була встановлена меморіальна дошка Ю.Припхану – народному вчителеві.
Родина Припханів з директором школи С.М.Ткачівським та сільським головою М.М.Богусевич . 2000р.
Значний вплив на життя громади мала церква. Перші історичні відомості про церкву села відносять до візитації 1701 р. – відомо , що це була церква Перенесення Мощей Святого Миколая, але доля її стерлась зі сторінок історії. В середині ХVІІ ст. на по поч. ХІХ ст. була збудована церква Діви Марії, але із-за частих пожеж споруда церкви була знищена.
В 1863р. парафіяни церкви освятили церкву Св. Миколая Чудотворця (сучасна).
Минуло чимало літ . Нове покоління славних нащадків в 2000р. разом з о. В.Путерою розпочинає будівництво нової церкви Святих Апостолів Петра і Павла
Значною подією стало відкриття Навчально-інформаційного центру напередодні величного свята Св. Миколая у 2005р. Доступ до Інтернету відкриє кожному молодому чи літньому вікно у світ інформації. Адже хто володіє інформацією, той володіє світом.Кожна людина , живучи на землі залишай свій слід. Але у кожного цей слід різний. Знаний внесок комунальну інфраструктуру села вніс Ткачівський Петро Петрович, провівши водопровід, селяни одержали хорошу питну воду і користуються водопроводом до цього часу.
Під керівництвом сільського голови Богусевич Марії Миколаївни „село край забутого шляху” стало сучасним розвиненим селом. Газифікація села, будівництво храму Св. Апостолів Петра і Павла, відкриття Навчально-інформаційного центру – і це тільки маленька часточка того, що зробила Марія Миколаївна, і ще зробить!
4ст. Пам’ятки села
До археологічних пам’ятників села належать:
1. Курган , в урочищі Заокіп, за 420 м на південь від земляного валу в урочищі Галицька Брама. Невизначеної належності, не обстежувався . Висота кургану – 0,5м, діаметр – 10м.
2. Курган в урочищі Поголовниця, за 260м на північ від земляного валу в урочищі Городин Бринь І, на північний захід від села, в урочищі Галицька Брама. Давня Русь (Х –ХІ ст.) являє собою залишки рову і валів та рештки деревної будівлі. Обстежувався .
3. Архітектурними пам’ятками села є церква Святого Миколая., дзвіниця та капличка.
В с. Бринь є 4 історичні пам’ятки:
Пам’ятний знак на честь скасування панщини, поблизу церкви, на правому боці дороги Бринь – Мединя.
Могила воїнів І Світової війни , на старому цвинтарі, в урочищі За гостинець. Висипана у 20-х рр..
Пам’ятник воїнам, загиблим у ІІ Світовій війні.
В центрі села розміщене польське кладовище, на якому здійснювали поховання до 1934р.
Потужне лісове джерело „Купіль”, яке живить потік, що впадає в Лімницю належить до природних пам’яток і входить до складу Галицького національного природного парку.
Фото.
Галицька Брама є унікальною пам’яткою села. В свій час вона була і таможнею, і частиною оборонної лінії м. Галича. В даний час „ являє собою відрізок (80м) невисокого запалого валу та рову, який своїм кінцем заходить в глибокі яри і є штучним продовженням природної захисної лінії між ріками Луквою і Лімницею.